1 січня Свято Обрізання Господнього і пам'ять святителя Василія Великого

На восьмий день після Різдва Христового православні християни святкують день Обрізання Господнього, який у народі також відомий як Василів день або Новий рік. Це традиційне продовження різдвяно-новорічних святкувань. Що це за свято, як вони виникло та які воно має традиції, читайте далі у статті.

---

Історія виникнення та значення свята

Історія свята починається ще у біблійні часи. Обов’язковість обряду обрізання для давніх євреїв була прописана ще у святому Писанні зазначено. Ритуал проводили для всіх єврейських хлопчиків, як знак дотримання Божого Заповіту. Крім того, обрізання означало належність до обраних Богом людей. Необрізаний єврей уважався гетеродоксом (людиною іншої віри), а значить не був освячений Богові.

Обряд обрізання пройшли усі апостоли та християни, які мали єврейське походження. За біблійською легендою, на восьмий день після Різдва подружжя Марія та Йосип принесли свого новонародженого сина в храм, де йому було зроблене обрізання. Таким чином, усі побачили, що малюк є справжньою людиною. Після цього Божественне немовля отримало від Архангела Гавриїла своє ім’я — Ісус, що означає «Спаситель». Це ім’я Діва Марія дізналася від Архангела Гавриїла в день Благовіщення.

Сам ритуал обрізання символізує виконання союзу між Авраамом і Богом: «І взяв Авраам Ізмаїла, сина свого і всіх, уроджених у домі його, і всіх, хто куплений за срібло його, всіх чоловічої статі людей Авраамового дому, і обрізав тіло крайньої плоті їхньої той самий день, як сказав йому Бог».

Коли Христос прийняв обряд, який велів Господь, Він показав, що є звичайною людиною, яка неухильно виконую закони Божі. Процедура обрізання — це прообраз християнського хрещення, яке також означання укладання людиною угоди з Богом. У 49 р. н.е. обряд було офіційно скасовано Апостольським собором для тих, хто бажав прийняти таїнство хрещення.

Для вірян свято Обрізання Господнього є символом початку Нового Завіту. «Нерукотворне» обрізання знаменує відсікання гріхів, пристрастей і похоті.

А що другий празник — Василя Святого

І відомій всім колядці «Ой радуйся земле…» мова йде про три великих християнських свята, які відзначаються взимку: Різдво, День Василя та Водохреща. І от вшанування святителя Василя Великого відзначається саме у день Обрізання Господнього. За юліанським календарем це 14 січня, а за григоріанським — 1 січня. Цього дня у храмах проходять всенічні та ранкові служби.

Святитель Василь мав велику духовну спадщину. Він залишив по собі багато догматичних, моральних, полемічних праць, пояснення до Святого Письма та понад 350 листів. Саме Василь Великий є автором тексту Божественної Літургії та співавтором вчення про Пресвяту Трійцю.

Народився Святитель у 330 році у багатодітній кесарійській сім’ї знатного роду. Батьки Василя були заможною та віруючою людиною. Батько займався адвокатською справою та викладав риторику. Мати Емілія, яка виховувала 10 дітей, згодом також була зачислена до святих.

Почав вчитися Василь під керівництвом батька, а після його смерті хлопець продовжив навчання у Константинополі та Афінах. Чоловік опанував риторику, фізику, математику, філософію, медицину. Коли Василь закінчив навчання, повернувся до рідної Кесарії й почав там викладати риторику. Згодом він був посвячений у сан пресвітера єпископа Кесарійського.

Чому в цей день святкували Старий Новий рік

Раніше в Україні у День Василя святкували Старий Новий рік. Свято з такою дивною назвою виникло у радянські часи, коли 100 років тому Центральна Рада запровадила календарну реформу. З 1918 року Україна перейшла з юліанського на григоріанський календар, за яким вже давно жила Європа. Наступні українські уряди також почали дотримуватися нового літочислення, за цим працювали й більшовики, які окупували Україну на початку 1920-х років. А от російська православна церква не визнавала ні владу більшовиків, ні новий календар. Тому Різдво і Новий рік продовжила святкувати за старим стилем. Саме так християнські свята з 25 грудня та 1 січня з’їхали на 7 і 14 січня. Саме тому багато хто в Україні й досі 7 січня святкує Різдво, а 14 січня — Старий Новий рік.

1 січня: традиції святкування

Оскільки 1 січня збіглися три християнських свята, то й традиції святкування їх також поєдналися. На честь Святителя Василя у храмах проводиться святкова літургія, читається Ісусова молитва з нагоди свята Обрізання Господнього, а вночі з 31 грудня на 1 січня відбуваються народні новорічні гуляння.

Увечері дівчата меланкували та щедрували, потім сходилися по домівках і ворожили на майбутній рік та майбутню долю. Вважалося, що ворожіння цього вечора обов’язково здійснювалися. У родині накривали багатий новорічний стіл, а сам вечір називався Маланкою або Щедрою кутею. На відміну від родинного свята Різдва, у цей день заведено було гукати багато гостей. Головною стравою святкового столу була щедра кутя, яку заправляли салом і м’ясом. Святий Василь вважався покровителем свинарства, то для святкового столу готували обов’язково багато страв зі свинини, серед яких центральним було блюдо із запеченого поросяти. Щедра кутя, за традицією, ставилася на кутку стола, біля ікон.

Після святкового застілля люди ходили один до одного, щедрували, колядували, вітали з Новим роком, бажали хорошого врожаю та достатку на цілий рік. А вранці хлопці й чоловіки засівали зерном по хатах та співали новорічних пісень — засівних. Вважається, що першим вранці в хату має увійти саме чоловік, тоді увесь рік для родини буде вдалим. Тому дівчата й жінки цього дня до обіду нікуди не ходили.

Ще не можна робити на свято

Не можна було сваритися, вживати нецензурні слова, ображати інших людей та думати погане.

Жінкам не дозволялося посівати й ходити зранку у гості, щоб не накликати на дім господаря лихо в новому році.

Цього дня ніколи не позичали гроші, щоб не жити в борг увесь рік. А в будинку в цей день мав обов’язково бути грошовий запас.

Не можна було відмовляти, якщо людина просила прощення або допомогу.

Цього дня ніхто ніколи не розв'язував фінансові питання.

Заборонялося виносити з дому сміття, бо так можна було винести щастя.

Народні прикмети 1 січня

Від погоди залежить урожай і добробут українського народу. Тому важливо було спостерігати за погодою і вести народний календар. Таким чином, наші пращури помітили, якщо 14 січня:

ранок сонячний — до хорошого врожаю на фрукти і ягоди;

інеєм вкрилися дерева — добре вродить зерно;

вдень тепло — буде урожайний рік на жито;

цілий день ожеледиця — буде гарний урожай овочів та плодових;

йде сніг — до вдалого року;

морозний день — до врожайного року;

хуртовина — добре вродять горіхи;

видно зорі — хороший врожай гороху та ягід.

Важливим був і напрямок вітру:

північний — літо холодне;

західний — грозове літо;

східний — спекотне літо;

південний — літо буде звичайним.

Вважалося, що народжені 1 січня люди житимуть у достатку й матимуть міцне здоров’я. А вдягнути нове вбрання цього дня — до вдалого року.

День янгола 1 січня святкують:

Яків, Трохим, Платон, Петро, ​​Микола, Михайло, Іван, Веремій, Григорій, В'ячеслав, Василь, Богдан, Олександр, Емілія.

Вітальні листівки з Новим роком та Василем

Аби по-справжньому відзначити будь-яке свято, варто привітати когось з ним. Ми саме підготували листівки, аби ви змогли їх надіслати своїм рідним у день Обрізання Господнього, Святителя Василя і Старого Нового року!

Свято Обрізання Господнього, Василів день і Новий рік з дати не виходять, тому щороку їх відзначають в один і той самий день. Однак дата залежить від календаря. За григоріанським календарем святкування припадають на 1 січня, а за юліанським — на 14 січня.