1 серпня Медовий Спас (Маковій, Перший Спас): як правильно святкувати

Історія Традиції Що можна і що не можна їсти Привітання

Серпень — місяць найбільшого врожаю, тож не дивно, що усі три спаси святкуються саме у цей період. Перший з них — Медовий спас — передує Яблучному та Горіховому. Друга назва цього свята — Маковій. Це перший день у році, який є символом відходу літа та початку осені. Цього дня народ має безліч різноманітних обрядів, серед яких і приготування святкових страв та освячення продуктів. Про історію та традиції Медового спасу читайте у статті нижче.

Історія Медового Спаса

Як і багато інших православних свят, Маковій увібрав в себе багато власне українських традицій, які не мають жодного відношення до церкви.

Походження назви «Маковій» має дві версії. Перша — народна, яка пов’язана з головним атрибутом свята — маком. Його освячують у церкві, щоб він мав цілющі властивості. Друга версія — релігійна, вона згадує мучеників братів Маккавеїв. А слово «‎спас» у назві свята означає Ісуса-спасителя.‎

Свято з’явилося приблизно у 9 столітті н. е. у Константинополі та було пов’язане з епідеміями у місті. Для розв'язання проблеми та лікування усіх міщан вирішили ходити містом та освячувати дороги й вулиці. Для цього використовували Господній хрест з імператорського палацу, точніше його частини, що збереглися.

Традиції Медового спаса — 14 серпня

Маковій — свято не лише християнське. Як і багато церковних свят, що прийшли до нас після хрещення Русі, воно зберегло у собі деякі ознаки язичницького свята, що було його аналогом. Які саме традиції та звичаї має Медовий спас від пращурів-язичників, розглянемо далі.

Збір меду

Саме у цей день необхідно було зібрати перший мед за рік. Робили це так: обирали найгарніший вулик, звідти виривали соти й додавали їх до святкового кошика. Не можна було їсти мед до того, як його освятили. Також пасічники вірили, що після освячення меду урожай наступного року буде ще більшим.

Збір маку

Мак для українців завжди був святим і використовувався як оберіг. Особливих традицій збору маку не було. Збирали навіть різні частини квітки й, залежно від цього, її по-різному вплітали у вінок. У будь-якому разі без маку не могло бути ані святкового кошика, ані вінка.

Освячення води

Цікава традиція — святкування «‎спаса на воді»‎. Так називається освячення криниць та річок. Ця традиція має язичницьке походження. Під час освячення обов’язково залишали освячену воду та кутю. Вони були призначені для предків та добрих духів. Наші предки вірили, що освячена вода була цілющою, тож кожен хворий, хто в ній купався, мав вилікуватися від усіх недугів.

Біля освячених водоймищ влаштовували справжнє святкування. Не обмежувалися простими масовими гуляннями та розвагами, в багатьох регіонах цього дня проводили шлюбні дійства.

Селянські традиції

Селяни на Медовий спас відпочивали від будь-якої роботи, поратися по господарству вдома чи на полі було заборонено. Всі селяни, як і люди з міста, дотримувалися поста, святили квіти та мед, а також готували смачні страви.

Існує також цікава забава селян, пов’язана з маковійчиком — букетом з різних трав, що був домашнім оберегом. Такі віночки часто плели у вигляді ляльок, роблячи з гілок їм руки та ноги. Молодь старалася зробити так, аби конкуренти з інших сіл не змогли розтрощити їхнього маковійчика. Інакше це було страшною поразкою.

Маковійчик

У цей день народ святив не лише їжу, а й головний атрибут літа — квітковий вінок. Його плели з пучечків маку та інших трав і називали «маковійчиком». Сьогодні плетіння подібних вінків — це справжнє мистецтво. На святкових ярмарках ви можете побачити різноманітні варіанти: від звичайних маленьких до шедевральних букетів.

Кожна квітка для наших пращурів мала своє символічне значення:

- соняшник — щоб сонце світило та родина була здорова;

- ласкавці — для ласки у домі;

- кудрявці — аби у юнаків волосся було кучерявим.

Головною квіткою був мак. Він оберігав родину від чаклунства та злих духів, а також дарував дівчатам красу.

Маковійчика увесь рік зберігали за іконою, аби він оберігав сім’ю від хвороб.
Що можна і що не можна їсти на Медовий Спас

На Маковія починається Успенський піст. Він досить суворий і триває 2 тижні. Закінчується піст Успінням Пресвятої Богородиці — 28 серпня. Під час посту не можна їсти продукти тваринного походження, хоча в деякі дні дозволяється риба. Тому на Маковія пропонуємо приготувати дуже смачні страви за такими рецептами.

Медовий збитень

Якщо ви ще не пробували цей напій, то на Маковія саме час! Для нього вам будуть потрібні мед, вода і спеції: імбир, гвоздика, аніс, кардамон, перець та кориця. У літрі води спочатку треба розтопити 200 г меду й довести до кипіння. Після цього необхідно додати всі прянощі та кип’ятити ще 15 хвилин. Перед вживанням напій має постояти декілька годин.

Запечені яблука

Не лише мед та мак — дуже часто люди освячували яблука на Медовий спас. А ми вам пропонуємо запекти їх. Для цієї страви потрібні лише яблука, цукор та вода. Спочатку необхідно очистити фрукти зсередини й насипати туди цукру. Після цього розкласти яблука на деці, заливши її дно на 1–2 см водою. Запікати необхідно 20 хвилин у духовці, розігрітій до 140–160 градусів. Святкова страва готова!

Що не можна робити на Медовий Спас

На Маковія будь-яка складна фізична робота заборонена. Не можна ані працювати на городі, ані рубати, ані шити, ані прибирати. Необхідно також встигнути викупати всю худобу до Спаса, аби її не чіпали хвороби.

Крім того, на Спас дуже корисно купатися в освяченій воді, а ось вже наступного дня заходити у водойму заборонено.

Що святити в церкві на Медовий Спас

Медовий Спас — пора святити свіжовикачаний мед. Оскільки це свято відзначають у пору збору урожаю, у кошик також часто клали огірки, гарбузи та картоплю. Така традиція пов’язана з давнім звичаєм спочатку пригощати чимось новим Бога, а лише потім їсти самим. Воду також на Маковія святили. Кияни приносили до храмів воду з Дніпра. В цей день освячували квітки маку та святковий вінок маковійчик.

Прикмети та повір'я на Медовий Спас

Свято Маковія дуже любили у народі, і, як це відбувається з багатьма церковними святами, з ним пов’язано багато різних прикмет. Найрозповсюдженішими були такі:

- Той, хто народиться у цей день, зможе стати хорошим пасічником.

- Сни у ніч на Маковія віщі.

- Коли їси першу ложку свіжого освяченого меду, потрібно загадати бажання. Воно обов’язково має виповнитися.

- Якщо 1 серпня піде дощ, то не буде лісових пожеж.

Як це свято пов’язане з Днем Києва

До 1834 року День Києва відзначався на Маковія. На честь свята влаштовувався парад містом разом з феєрверками та гарматами. Свято було перенесено з цієї дати після того, як у Києві перестало діяти Магдебурзьке право, і влада міста перейшла до Думи.