27 жовтня-День української писемності та мови

День української писемності та мови — це свято, яке відзначається в Україні щорічно 27 жовтня. Цього дня ми вшановуємо нашу рідну українську мову, яка є невіддільною частиною нашої національної ідентичності, культури та історії. Українська писемність має глибокі і давні корені, які сягають до часів святих Кирила і Мефодія, які створили першу слов’янську азбуку. День української писемності та мови — це день визнання і захисту української мови як основи державності і суверенітету нашої країни.


День української писемності та мови: історія свята

День української писемності та мови був встановлений в Україні в 1997 році Указом Президента України № 1276/97, й відзначався тоді щороку 9 листопада. Свято було запроваджено з метою відзначення видатних досягнень у галузі української мови, а також популяризації та розвитку української мови як державної.

Дата для святкування була обрана не випадково, адже у християнському календарі на неї припадає день пам’яті Преподобного Нестора-Літописця, який жив у Києво-Печерській лаврі у XI столітті й створив перший письмовий документ про історію Русі «Повість минулих літ».

Уперше День української писемності та мови був відзначений 9 листопада 1998 року. У цей день у Києві відбувся Всеукраїнський фестиваль української мови та літератури, на якому були присутні представники влади, культури та науки. На фестивалі були представлені різноманітні культурні заходи, зокрема концерти, літературні читання, виставки та конкурси.

Улітку 2023 року Православна церква України (ПЦУ) та УГКЦ ухвалили перехід на новий календар, відповідно до якого день пам’яті Нестора-Літописця перейшов на 27 жовтня. А оскільки День української писемності та мови пов’язаний саме з цією постаттю, то й святкування його також перенесли на нову дату. Тому з 2023 року День української писемності та мови відзначається 27 жовтня.

Цей день є символом поваги до української мови, яка пройшла складний шлях розвитку і збереження. Українська мова була переслідувана та заборонялася російською та радянською владою, які намагалися знищити національну свідомість українців. Однак, завдяки таким видатним особистостям як Іван Котляревський, Тарас Шевченко, Іван Франко, Леся Українка, Михайло Грушевський та багато ін. наша мова не просто збереглася, а змогла розвиватися та збагачуватися, попри будь-які заборони.


Традиції святкування Дня української писемності та мови

День української писемності та мови є святом, яке об’єднує всіх, хто любить і поважає нашу державну мову. У цей день ми виявляємо свою належність до великої й славної культури, яка розвивалася протягом століть. У цей день ми також вдячні тим, хто зберігав і примножував українське слово у різних епохах і обставинах.

У День української писемності та мови традиційно проходять такі заходи:

- Всеукраїнський радіодиктант національної єдності — це найвідоміша традиція святкування Дня української писемності та мови. Радіодиктант є символом солідарності й патріотизму українців. Читають його відомі особистості культури й науки, а текст складають видатні письменники. Це не просто перевірка знань української мови, а й можливість для українців з різних куточків країни об'єднатися навколо спільної мети — популяризації української мови.

- Конкурси читців — під час яких учасники декламують твори української літератури. Це чудова можливість для українців продемонструвати свою любов до української мови та культури.

- Виставки книг — під час яких заохочують видавництва, які випускають літературу українською мовою, нагороджуючи їх дипломами, грамотами, призами.

- Літературні читання — чудова можливість для українців послухати твори українських письменників вголос.

- Покладення квітів до пам’ятника Нестору-літописцю, який є одним з перших письменників і істориків Київської Русі й автором «Повісті минулих літ».

- Відзначення найкращих популяризаторів українського слова, які прославили нашу мову своїми творами, перекладами, дослідженнями, викладанням, журналістикою тощо.

Ще однією традицією святкування Дня української писемності та мови є початок проведення Міжнародного конкурсу знавців української мови імені Петра Яцика. Цього дня у школах України та не тільки стартує перший (шкільний) етап серед учнів шкіл, професійно-технічних закладів та студентів коледжів і університетів. Учасники конкурсу змагаються у знаннях української мови, виконуючи різноманітні завдання. Конкурс знавців української мови імені Петра Яцика є важливою традицією, яка сприяє популяризації української мови та культури серед молоді.


Найвідоміші мовознавці України

Українська мовознавча наука має давню і багату історію. Її становлення та розвиток пов'язані з іменами багатьох видатних учених, які зробили значний внесок у вивчення української мови.

Серед найвідоміших українських мовознавців можна відзначити:

- Павло Гнатович Житецький (1836-1911) — основоположник українського мовознавства як науки. Він зробив значний внесок у дослідження історії української мови, її морфології, синтаксису та лексики.

- Олександр Опанасович Потебня (1835-1891) — один із найвидатніших українських мовознавців і філософів. Він розробив оригінальну теорію розвитку мови, яка справила великий вплив на розвиток світового мовознавства.

- Борис Дмитрович Грінченко (1863-1910) — видатний український мовознавець, етнограф, фольклорист, письменник і перекладач. Він зібрав і опублікував величезний матеріал з української мови та народної творчості.

- Євген Костянтинович Тимченко (1866-1948) — український мовознавець, педагог, літературознавець. Він автор фундаментальних праць з історії української мови, лексикології та граматики.

- Іван Іванович Огієнко (1882-1972) — український мовознавець, церковний діяч, письменник, перекладач. Він є автором першого повного академічного словника української мови.


Заборона української мови

Українська мова за свою історію неодноразово піддавалася заборонам і утискам. Ці заборони були спрямовані на знищення української мови та культури, на примус українців перейти на російську мову.

- 1627 рік — заборонено друкувати книги українською мовою.

- 1863 рік — Валуєвський циркуляр, який забороняв друкувати книги українською мовою на території Російської імперії.

- 1867 рік — Емський указ, який забороняв використання української мови в освіті, культурі та громадському житті.

- 1923 рік — постанова РНК УСРР про обов'язкове вивчення російської мови в школах.

- 1938 рік — постанова РНК СРСР і ЦК ВКП(б) про обов'язкове вивчення російської мови в школах національних республік і областей.

- 1958 рік — постанова ЦК КПРС про зміцнення зв'язків між російською та іншими мовами народів СРСР.

- 1978 рік — постанова ЦК КПРС про заходи щодо зміцнення мовної політики в СРСР.

Заборони української мови завдали значної шкоди українській культурі та суспільству. Вони призвели до того, що багато українців почали соромитися своєї мови та культури. Лише після здобуття незалежності Україна змогла повернути собі право на державну мову.

14 цікавих фактів про українську мову

1. Українська мова має три форми майбутнього часу: просту, складну і складену. Майбутній час першої особи однини недоконаного виду в українській має іншу форму без префікса: знатиму, говоритиму, робитиму тощо.

2. Українська була офіційною мовою Кубанської народної республіки у 1918-1920 роках. Кубань — це історико-географічна область на південному сході України й південному заході Росії, де проживають переважно українці.

3. Найдовшим словом в українській мові є “дихлордифенілтрихлорметилметан” — це хімічна речовина, яка використовується для боротьби зі шкідниками. Слово складається з 30 літер.

4. В українській мові зберігся кличний відмінок, який вирізняє її серед інших слов’янських мов. Він також є у грецькій та латинській мовах. Кличний відмінок вживається для звертання до когось або чогось: Олю! Боже! Друже!

5. В українській мові дві літери “г”: звичайна “г” передає дзвінкий гортанний фрикативний звук, як у словах “говорити” чи “гора”, а буква “ґ” передає дзвінкий м’якопіднебінний проривний звук, як у словах ґудзик, дзиґа. Цей звук існує у більшості мов світу.

6. Українська мова має напівофіційний статус в окрузі Кук штату Іллінойс, США. До складу округу входить місто Чикаго разом з передмістями, де існує велика українська спільнота. У Чикаго є навчальні заклади, культурні центри, храми та Зал слави видатних американців українського походження.

7. В українській мові збереглися назви місяців з давньослов’янського календаря, які відображають природні явища та сезонні роботи: січень (час вирубки лісу), лютий (люті морози), березень (початок цвітіння берези або збирання березового соку), квітень (початок цвітіння берези), травень (зеленіє трава), червень (червоніють вишні), липень (початок цвітіння липи), серпень (час жнив), вересень (цвітіння вересу), жовтень (жовтіє листя), листопад (опадає листя з дерев), грудень (мерзлі колії на дорозі).

8. В українській мові багато зменшувальних форм, які використовуються для вираження ніжності, симпатії, пестливості або іронії. Наприклад, “вороги” — “вороженьки”, “мама” — “мамуся”, “котик” — “котенятко”. Унікальним є те, що зменшувальну форму можна вивести навіть із дієслова: “спатоньки”, “посміхнутися”.

9. Українська мова має близько 256 тисяч слів, з яких близько 80% є власне українськими. Українська мова належить до східнослов'янської групи індоєвропейської мовної родини. Вона є однією з найстаріших i наймилозвучніших мов у світі.

10. До ХІХ ст. в українській мові існувало понад 50 систем письма.

11. У кінці XVI – на початку ХІХ ст. в Україні використовували систему письма “козацький скоропис”. Написання літер у ній відрізнялося від прийнятого в кирилиці.

12. До ХІХ ст. українську мову називали руською.

13. Санскритолог Василь Кобилюх таким чином довів, що українська мова сформувалася у Х-IV тисячоліттях до нашої ери. Походить із санскриту.

14. Найбільше синонімів в українській мові має слово “бити” – 45.

Вітальні листівки до Дня української мови та писемності

Вітальні листівки — це чудовий спосіб висловити свою любов до української мови й нагадати своїм друзям та знайомим про сьогоднішнє велике свято. Надішліть листівки своїм рідним, друзям, колегам, вчителям та іншим людям, які для вас важливі, щоб висловити свою вдячність за те, що вони використовують українську мову та сприяють її популяризації. Можна скористатися однією з наших листівок:

Коли святкують День української мови та писемності

День української мови та писемності відзначають щороку 27 жовтня. Це свято не виходить з дати, не є вихідним днем, щороку припадає на різні дня тижня. У наступні роки відзначатиметься у такі дні:

- 2025 рік — понеділок;

- 2026 рік — вівторок;

- 2027 рік — середа;

- 2028 рік — п’ятниця.

Свята завтра